Смачну, ситну італійську страву лазанью без проблем можна приготувати в мультиварці. Пропонуємо вам рецепт, який обов’язково приживеться на вашій кухні і стане однією з улюблених страв для всієї сім’ї.
Print
Інгредієнти для лазаньї
1 кілограм фаршу (краще змішаного)
300 грамів твердого сиру
2 склянки молока
1 морквина
1 цибулина
4 столові ложки томатної пасти
2 столові ложки оливкової олії
2 столові ложки вершкового масла
2 столові ложки борошна
мускатний горіх
мелений чорний перець
сіль.
Спробуйте ще приготувати запіканку з макаронів.
Як приготувати лазанью в мультиварці
- Моркву помити і натерти на крупній тертці, цибулю почистити, промити і порізати дрібними шматочками.
- На сковорідці розігріти оливкову олію, додати подрібнену цибулю, постійно помішуючи, смажити близько 5 хвилин, додати моркву і фарш, перемішати і смажити ще 5 хвилин.
- Додати томатну пасту до моркви і цибулі, ретельно перемішати і зняти з вогню.
- Вершкове масло розтопити, додати молоко, просіяне борошно і ретельно перемішати до однорідної маси без грудочок, варити на маленькому вогні постійно помішуючи близько 10 хвилин. Коли соус почне гуснути, додати мускатний горіх і добре перемішати, зняти з плити.
- В чашу мультиварки влити трішки соусу, покласти листи для лазаньї. Для зручності їх можна розламати.
- На листки викласти трішки соусу, фарш з цибулею і морквою, потертий сир.
- У такий же спосіб викласти декілька шарів, але зверху обов’язково має бути натертий сир.
- У мультиварці обрати режим “випічка”, час 30 хвилин.
- Після звукового сигналу лазанья в мультиварці готова.
Рекомендуємо також рецепт картопляної бабки з фаршем у мультиварці.
Лазанья: цікаві факти про страву, яку обожнює весь світ
Лазанья — це не просто паста. Це страва з історією, з характером, зі смаком, який хочеться згадувати. Вона з’явилася задовго до піци чи пасти карбонара і вже багато століть не втрачає популярності. А ви знали, що її ще готували в Стародавньому Римі? Читайте далі — і дізнаєтесь про неї ще більше!
- Початки лазаньї — ще з античності.
Найперші згадки про страву, схожу на лазанью, датуються аж II століттям н.е. І хоч виглядала вона трохи інакше, принцип шарування вже тоді використовувався. - Назва має грецьке коріння.
Слово «lasagne» походить від грецького lasanon — «горщик» або «посудина». Тобто спершу мова йшла не про саму їжу, а про форму, у якій її готували. - Справжня лазанья — це шари.
Класична версія містить шари тонкого тіста, м’ясного соусу, бешамелю та сиру. І головне — усе це запікається до золотистої скоринки. - Батьківщина — Емілія-Романья.
Саме в цьому регіоні Італії лазанья вперше стала “запікатися”. А вже звідти вирушила підкорювати серця — й животи — усього світу. - У Римі лазанья була без сиру.
Так, древні римляни вже щось подібне готували. Але сиру не додавали — натомість були трави, спеції та бобові. - Кожен регіон Італії — своя лазанья.
У Неаполі, наприклад, у страву додають фрикадельки, зварені яйця і томатний соус. А в Болоньї — класичне рагу, бешамель і лише пармезан. - Вегетаріанська лазанья — не менш смачна.
У ній замість м’яса — баклажани, помідори, шпинат, гриби, інколи навіть картопля. Головне — багатство смаку. - Готується довго — але варта кожної хвилини.
Приготування тіста, соусів, запікання — усе займає час. Але перший розріз і аромат свіжої лазаньї змушує забути про години на кухні. - Рецепти бувають дуже нестандартні.
У сучасній лазаньї можна знайти і горіхи, і морепродукти, і навіть кропиву чи цикорій. А деякі кулінари радять… заморозити готову страву перед подачею. Кажуть, смак тільки виграє. - Найстаріший письмовий рецепт — із XIII століття.
Його можна знайти в кулінарній книзі Liber de Coquina, написаній між 1304 і 1314 роками. - Болоньєзе — ідеальна класика.
Це найвідоміший варіант: тісто, рагу з яловичини, соус бешамель і пармезан. До речі, інший сир — не допускається. Італійці стоять на цьому категорично. - У середньому — 6 шарів.
Класична лазанья має 5–6 шарів. На кожному — м’ясо, овочі, соуси, сир. Зверху — пармезан і шматочки масла, що утворюють апетитну скоринку. - Лазанки — родичка з Польщі.
У XVI столітті рецепт лазаньї потрапив до польської кухні. Там його адаптували — і з’явилися лазанки: шматочки тіста зі сметаною чи капустою. Сьогодні цю страву готують і в Україні, і в Білорусі, і в Литві.
Підсумок: лазанья — страва без кордонів
Італійське за походженням, це блюдо давно стало інтернаціональним. Кожен кухар додає щось своє: хтось любить із грибами, хтось — із морепродуктами, а хтось — взагалі робить солодкий варіант.
І в цьому вся магія лазаньї: вона ніколи не буває однаковою, бо завжди — домашня, жива і трішки “твоя”.
Сподобався рецепт, діліться з друзями в соціальних мережах.
