Десерт із 60-літнім стажем: цікаві факти з історії «Київського» торта
Навіть сьогодні, через 25 років після розпаду СРСР, найкращим гостинцем, привезеним з Києва, залишається «Київський» торт, куплений у фірмовому магазині тепер уже колишньої фабрики ім. Карла Маркса (нині кондитерська корпорація «Рошен»). Подейкують, що народився торт завдяки… розхлябаності одного з працівників фабрики, який просто забув поставити залишені з вечора білки у холодильну камеру. А вранці тихцем від начальства (не пропадати ж добру!) збив їх, приготував тісто, спік коржі та перемазав кремом. Торт із «зіпсованих» білків з кремом шарлот виявився на смак просто неперевершеним! Так українські кондитери, які працювали на фабриці 60 років тому, здійснили справжнє відкриття.
Цікаво прочитати: ще один торт із радянського минулого – “Наполеон”
Радянський символ солодкого життя
У 1956 році працівники фабрики ім. Карла Маркса начальник бісквітного цеху Костянтин Петренко та його 17-річна помічниця Надія Черногор створили солодку легенду – «Київський» торт. Сьогодні завдяки сучасній побутові техніці повітряно-горіхові коржі, з яких він складався, можна приготувати і в домашніх умовах. Але в ті часи досягнути унікального результату можна було лише у спеціальних промислових печах. Крім того, для приготування коржів використовувались попередньо заквашені білки – тобто білки, які простояли при кімнатній температурі не менше 12-14 годин.
Особливості кремлівської кухні, або Що їли радянські лідери
«Київський» торт був таким собі солодким символом радянського достатку. Судіть самі: в 1-кілограмовому торті було не менше 600 г крему і двох білково-горіхових коржів, по 200 г кожен. Зверху – також товстий шар крему із символічними візерунками – кольоровими квіточками чи «свічками» квітучого каштану. З боків – крем та горіхово-бісквітна крихта.
Смачна історія 5-ти найвідоміших салатів
У радянські часи справжній «Київський» торт можна було «дістати» виключно в Києві. З 4-ї ранку на вулиці Карла Маркса перед Київською консерваторією шикувалися довжелезні черги до Центрального гастроному, у магазин «Українські солодощі». Якщо хтось їхав до Києва на екскурсію чи у відрядження, то неодмінно повертався додому з гостинцем – круглою картонною коробкою з намальованими квітучими каштанами та написом «Київський торт». Про киян годі було й говорити: і мови бути не могло, щоб заявитися кудись у гості без цього символічного кондитерського шедевру.
Секрет салату Люсьєна Олів’є: що ховав кухар у таємній кімнаті
Горіхи кеш’ю від «братнього» індійського народу
В середині 60-х років рецептуру та технологію виробництва «Київського» торта затвердив Мінхарчопром. У відповідності до офіційного рецепту до складу виробу входили горіхи кеш’ю – саме вони і створювали його особливий смак. Це був досить дивний хід, не характерний для радянської кулінарії, адже привізні горіхи – інгредієнт не з дешевих.
Однак пояснення цьому просте. У середині 1950-х років Радянський Союз активно дружив і співпрацював з Індією. Зацікавлений у розвитку всіх сфер своєї економіки після набуття незалежності, уряд цієї країни знайшов у особі СРСР ідеологічного союзника на грунті спільної боротьби з неоколоніалізмом. Найбільше радянська допомога проявилась у створенні сучасної важкої промисловості.
Рецепт фруктового салату з авокадо, йогуртом та горішками кеш’ю
Так, тільки в 1961 році у країні за підтримки країни рад було побудовано 8 крупних комбінатів. А загалом у період з 1955 по 1960 роки СРСР надав Індії допомогу в розмірі 681 млн. доларів. Ясно, що оплата за це сприяння здійснювалась не твердою валютою, а рупіями, на які можна було закупити лише предмети традиційного індійського експорту – чай, текстиль і горіхи кеш’ю.
Радянська кондитерська промисловість тих часів була просто завалена цими горіхами. Однак тривало це недовго – індійці зметикували, що кеш’ю можна продавати і за валюту. І, незважаючи на домовленості з СРСР, почали постачати горіхи іншим країнам. У результаті кеш’ю в рецепті «Київського» торта поступово замінили на фундук, а ще через якийсь час – на дешевий і більш доступний арахіс.
Про Дарію Цвек – людину, яка знала про “Солодке печиво” все, – читайте ТУТ
Кремові перетворення
Процесу спрощення та здешевлення зазнав і заварний яєчно-масляний крем шарлот – через використання яєць він мав нетривалий термін зберігання. У «Київському» торті в 1970-ті роки на вимогу санітарних лікарів його замінили на вершково-масляний, більш важкий і насичений. А в кінці 1980-х у нього (так само, як і в усі інші кремові торти) почали додавати дешеві рослинні жири, пальмову олію та інші замінники.
Рецепт французького заварного крему
Як приготувати «Київський» торт «по госту»
Зупинимося на найпершому рецепті найулюбленішого смаколика радянських часів і народів та спробуємо відтворити його таким, яким він з’явився в київських гастрономах вперше, на початку своєї 60-літньої історії.
Як правильно випікати безе – читайте ТУТ
Інгредієнти для коржа: 6 яєць, 240 г цуру, 45 г борошна, 150 г горіхів кеш’ю, ваніль. Інгредієнти для крему: 250 вершкового масла, 200 г цукру, 1 яйце, 150 г молока, ваніль, 10 г какао-порошку, 2 ст. ложки коньяку.
Варто врахувати, що «Київський» торт починають готувати за два дні до подачі на стіл. Напередодні випікання відділити білки від жовтків і залишити при кімнатній температурі не менш як на 12-14 годин (можна на добу).
Горіхи кеш’ю підсмажити, посікти не дуже дрібно і змішати з просяним борошном та 180 грамами цукру.
Підготувати 2 форми діаметром 20-22 см – вистелити пергаментом для випікання. Духовку розігріти до 150 градусів.
Білки збити міксером до м’яких піків і, додавши 60 г цукру, збити до щільної стійкої маси. Додати ваніль, борошно з цукром та горіхами і обережно вимішати ложкою або лопаткою (на цьому етапі не збивати!).
Викласти підготовлене тісто в форми і випікати 2 години. Дати коржам схолонути в духовці, дістати і залишити «дозрівати» до наступного дня.
Приготувати крем. Змішати молоко з яйцем, процідити через сито, змішати з цукром і довести на мінімальному вогні до кипіння, постійно помішуючи. Варити 1 хвилину, зняти з вогню, накрити кришкою і повністю охолодити.
Масло збити, потроху додаючи охолоджену молочно-яєчну суміш. Додати ваніль і коньяк. Відібрати приблизно 1/3 крему і змішати з какао.
Змазати нижній корж білим кремом (2-3 ложки відкласти для оздоблення), покласти другий корж. Верхній корж і боки змазати кремом з какао. Прикрасити білим (можна додати кольорів, скориставшись харчовими барвниками) кремом з допомогою кондитерського мішка з фігурною насадкою.
Рецепт яблучної шарлотки з безе
Вам сподобалась солодка подорож у часі і ви навіть випробували запропонований рецепт? Будь ласка, напишіть про свої враження у коментарях.
