Особливості кремлівської кухні, або Що їли радянські лідери
Сталін полюбляв у їжі царську розкіш, Брежнєв не міг добре жувати, а Горбачов задовольнявся курячим салатом. Як і що любили поїсти радянські лідери?
Сталінська ера: смажити шашлики – в крові у кожного кавказця
15 перевірених рецептів маринаду для шашлика знайдете ТУТ
Усі продукти для сталінської дачі, де переважно трапезничав вождь, надходили зі спеціальної продуктової бази, де їх ретельно відбирали і перевіряли. Риба ж у садибі була своя, її спеціально вирощували у підвальному басейні під будинком.
Шашлики для вождя та його гостей смажили на мельхіорових шампурах прямо в каміні або у дворі дачного будинку. М’ясо для шашлика мало бути виключно з молодого ягняти не старше двох тижнів, вигодованого виключно на материнському молоці. Сам Йосип Віссаріонович частенько полюбляв втрутитися у процес. Спочатку він уважно спостерігав, як готують м’ясо, як насаджують шматки на шампури, а потім не витримував і сам брався за приготування зі словами: «Ви не вмієте! Ось як треба!».
Вечорами офіціанти вервечкою несли важкі срібні таці у «велику залу» і накривали по-царськи розкішний стіл. За вечерею, яка зазвичай затягувалася за північ, Сталін проводив наради з соратниками.
Подейкують, що великий диктатор полюбляв виїздити на пікніки, де, ясна річ, так само смажили шашлики і готували гору бутербродів з червоною рибою та ікрою. Обов’язковою в таких вилазках на природу була біла скатертина.
Смачна історія 5-ти найулюбленіших радянських салатів
Залишки обідів чи пікніків завжди утилізувалися, навіть якщо до страви ніхто не торкався. Так, в помийні відра викидалися кілограми якісних і дорогих продуктів. Очевидно, безжалісний диктатор не хотів привчати «челядь» до делікатесів. Коли ж до кремлівської годівнички долучився Брежнєв, він щедро віддавав усі недоїдки обслузі.
Хрущов любив поїсти – хоч не вишукано, зате багато
Рецепт оладок з кукурудзи та сиру – Хрущову сподобалося б)
У генсека Микити Хрущова була велика сім’я, тому обслузі завжди вистачало роботи на кухні. Особистий шеф-кухар згадує, що сніданок починався в домі Хрущових о 7 годині, коли прокидалися наймолодші діти. Потім вставали старші. І лише після них піднімався сам Микита Сергійович. Снідав він зазвичай курячими котлетами з картопляним пюре, до чаю любив оладки. На столі завжди мусили бути докторська ковбаса та сир. У вихідні вся родина традиційно ласувала випічкою, особливо всі любили пиріг з курагою.
Хрущов загалі любив добряче поїсти. Одного разу новоприбула кухарка насмажила гору оладок з яблуками і поклала їх в одну велику тарілку – на всю сім’ю. Але все ум’яв сам Микита Сергійович. Виявилося, що генсеку оладки треба було покласти окремо в маленький «баранчик» – металеву мисочку з кришкою. У результаті ж ні дітям, ні дружині нічого не дісталося.
Епоха Брежнєва: краб на батарейках та осетер у бульйонному акваріумі
Цікаві факти з історії знаменитого на весь союз “Київського” торта
Співробітники кремлівської кухні не лише бездоганно готували, а й майстерно оформлювали страви. Наприклад, для урочистого прийому з нагоди першого польоту Гагаріна в космос у 1961 р. стіл був оздоблений ракетами, зробленими з батонів.
Не менш вражаючими витворами кулінарного мистецтва було смажене порося, фаршироване шинкою, язиком та паштетом з вершками. Або ж камчатський краб з палаючими червоними очима-лампочками на батарейках. Неймовірно видовищно виглядав «акваріум з рибою»: на дно посудини заливався і застигав до стану желе прозорий бульйон, у ньому «росли» білі лілії, водорості, раки, а вже поверх цієї смачної декорації клали великого осетра.
Оформлення мало розкішний вигляд і суттєву вагу. Наприклад, порося з гарніром важило близько 7-8 кілограмів, плюс кілька кілограмів «тягнув» мельхіоровий піднос, на якому воно подавалося. Одного разу офіціант виніс тацю з поросям у момент, коли Брежнєв саме почав виголошувати промову. І всі 40 хвилин, поки генсек говорив, чоловікові довелося тримати піднос зі стравою в руках.
Люди зі «свити» Брежнєва згадують, що «четирежди-герой» не любив їсти супи, а котлети споживав тільки холодними. Їх привозили з «особливої кухні» в термосах і спеціально охолоджували в морозильнику.
Історію бефстроганов читайте ТУТ
Спиртне Леоніду Іллічу лікарі пити не рекомендували. Але іноді генсек дозволяв собі перекинути чарочку «Зубрівки», яку дружина Вікторія Петрівна завбачливо розбаляла водичкою.
Кухарі Брежнєва, зважаючи на його стоматологічні проблеми, мусили готувати так, що страви буквально танули у роті. Котлети робили настільки ніжними і м’якими, що їх можна було взагалі не пережовувати. Для цього фарш тричі прокручували через м’ясорубку і обов’язково додавали в нього вершки.
При Горбачові змінилася рецептура салату «Олів’є»
У всі роки для офіційних прийомів на найвищому рівні столи накривали з особливим російським шиком: рулети з фазана, холодець з баранячих язичків, паштет із зайця з вареними нирками, млинцевий пиріг з блакитними крабами. Страви мали створювати картину достатку в країні рад.
Секрет салату Люсьєна Олів’є: що ховав кухар у таємній кімнаті
Коли до влади прийшов Михайло Горбачов, він вирішив надати офіційному застіллю західного лоску. Для того він навіть відправив свого особистого кухаря на спеціальне стажування в Букінгемський палац. З тих пір святкове кремлівське меню дещо змінилося: наприклад, салат «Олів’є» почали готували виключно за класичним рецептом XIX століття (куряче філе, язик, телятина, краби, перепелині яйця, червона ікра).
Працівники з особистої обслуги тодішнього генсека розповідають, що у повсякденному меню Горбачови були не надто вимогливими. Улюбленою сімейною стравою у них був простий курячий салатик. Стосовно десертів для радянських обраних, то з початком горбачовської ери вони теж поскромнішали. Раїса Максимівна рідко балувала себе солоденьким, оскільки строго стежила за фігурою. Але іноді дозволяла собі поласувати суфле.
Рецепт фруктово-вершкового суфле по-кремлівськи
(від особистого кухаря Горбачових)
Дарія Цвек – головний рецепт успіху галицької кулінарки
Будь-які ягоди – полуницю, малину, чорницю – збити у блендері, додати вершки або йогурт за смаком (чим більше, тим ніжніше) і трохи замоченого пластинкового желатину. Отриману масу процідити, додати цукор (за бажанням), кілька ложечок лікеру або коньяку, розлити по креманках, остудити.
