Мандри Кухнями: Ексклюзивне інтерв’ю з перуанським подружжям Каррера
Кохання може піднести до самих вершин. Навіть до найвищих висот південноамериканських Анд. Сьогодні наша розповідь, про співвітчизницю – Іванку, яка виїхала в Перу два роки тому назад до свого коханого чоловіка Рауля. Дівчина з Львівщини яка опинилась в екзотичному для нас Перу. Ми поговоримо з подружжям Каррера, нашою землячкою Іванною та її чоловіком Раулем, про дивовижне Перу, про його особливості, природу, традиції, побут ну і звісно – про кулінарію. Розповідь Іванни та Рауля, обіцяє бути дуже цікавою та інформативною.
Отже, розпочнемо наше ексклюзивне інтерв’ю з перуанським подружжям Каррера для рубрики «Мандри Кухнями» на jisty.com.ua.
Перуанці практично не палять, не їдять шоколаду та не п’ють кави.
– Пані Іванно, скажіть, перші ваші враження, коли ви ступили на перуанську землю? Чи складний час тоді для вас був в перші тижні в плані акліматизації, мови, їжі, культури?
– Іванна: Перед приїздом в Перу Рауль розказував мені багато про його країну, але я уявити не могла, що то зовсім інший світ. Мешкаємо ми в столиці. Лімі. Мене захоплювало та дивувало все, бо все зовсім інше. Люди, архітектура, клімат, їжа, культура. Перше враження було захопливе. Яка краса! З однієї сторони Тихий океан, а з іншої височенні піщані гори та пагорби. Багато парків які цвітуть цілий рік, при тому що Ліма це пустеля і тут не буває опадів. Яскраві будівлі, всюди лунає музика перуанський фольк чи латиноамериканська. Велике розмаїття фруктів. Незвичним було що день короткий. Наприклад, влітку світає о 5:30 ранку, а сутеніє о 7 вечора. Взимку світає о 6:30 ранку і настає ніч о 6 вечора. Тобто різниця влітку і взимку не велика, не така як в Україні. Але попри те, що темніє швидко, що мене ще вразило, що освітлюються усі вулиці, провулки, все це цілу ніч світиться. Здивувало, що перуанці практично не палять. Побачити курця на вулиці це дуже велика рідкість, зазвичай це туристи з Європи. Що мене дуже здивувало так це те що хоча в Перу росте кава та какао, перуанці не п’ють кави та майже не їдять шоколаду. Що було важко перший рік це те що літо взимку і навпаки. Було дивним і незрозумілим святкувати Різдво та Новий Рік влітку, а Великдень восени. Навчальний рік починається тут у березні-квітні, що теж для мене незвично. Розповідати можна дуже багато, це те що закарбувалося в пам’яті, мабуть, найбільше. Перші тижні не були складними, мені все було цікавим, новим, захопливим. Хоча їжа дуже відрізняється від української, звикнути було легко. Перуанці люб’язно ставляться до іноземців. Незручностями були лише незнання мови (тут без допомоги чоловіка я б не обійшлася) та пекуче сонце від якого я потерпала.
В Перу жінки не задають питання, що то сьогодні готовити – кухня має тисячі рецептів!
– Поговоримо про їжу. Що, вас спочатку найбільше здивувало в перуанській їжі? Можливо якісь страви або кулінарні звичаї, способи приготування?
– Іванна: Про перуанську їжу можна говорити багато, вона смачна. Здивувало все. Вигляд, смак їжі, її розмаїття, поєднання, спосіб приготування та навіть назви страв. В Лімі споживають багато рису, вживають щодень. В Україні рис якось не дуже поширений, то це було для мене здивуванням. Спосіб приготування страв також інший. Тут використовують майже у кожній страві підсмажений часник, імбир та помідори. У деяких стравах поєднують рис із картоплею. Здивував великий асортимент овочів та фруктів які доступні увесь рік. Також багато різновидів картоплі, кукурудзи, бобових. Перші тижні їла щодня нову страву і думала, що вже все спробувала, але ні, завжди ще є щось новеньке, навіть до сьогодні я не перепробувала ще усіх страв. Часто в українських господинь постає питання, щоб таке новеньке приготувати? Тут такого питання не постає, завжди є з чого обрати.
Ліма Величне місто з власною історією
Ліма – це один з історичних центрів усієї південної Америки.
Легендарний Університет – Сан Маркос. Перший в південній Америці.
– Пане Рауль, розкажіть нам, про життя в столиці Ліми, ми знаємо, що Ліма рахується в південній Америці культурною та кулінарною столицею континенту. Саме тут іспанці, відкрили перший університет, а віце-король здійснював правління усіма землями. Розкажіть нам про це місто, яке воно для вас?
– Рауль: Ліма Величне місто. Місто з власною історією та красивими краєвидами. Ліма дуже різна, кожен район має власний стиль. Що мені найбільше до вподоби то це океан та багато парків. Якщо порівнювати з іншими містами в Перу то в Лімі більше можливостей для всього, навчання, розваг, роботи чи просто прогулянок. Ліма це місто, яке прокидається дуже рано та засинає пізно. Ліма це сучасне місто, в якому можна знайти культуру з різних куточків Перу, яку люди привозять сюди емігруючи з провінцій. Так, маєте рацію пане Олександре, саме в Лімі з’явився перший університет в Південній Америці San Marcos (Сан Маркос), який і донині продовжує працювати.
Щасливе подружжя Каррера – на площі Ліми.
Рауль, дивується великою кількістю українських свят.
– Мабуть, ваша дружина Іванна, розповідала, що в українців багато свят, як релігійних так і державних. Думаю, також розповідала, що ми готуємо на те чи інше свято. Скажіть як зі святами у Перу? Які вас традиції, що шанують найбільше зі свят, що традиційно готують?
– Рауль: Так Іванна розповідала мені про українські свята, традиції, страви. Я був здивований, що в Україні їх так багато свят та страв на свята. В Перу їх менше, якщо порівнювати з Україною. Є декілька свят, які ми святкуємо це Різдво, Новий Рік, Великдень та День Незалежності. Також ми вшановуємо День Матері та День Батька. На Свят Вечір традиційно готують pollo a la brasa (пойо а ля браса це запечена курка або курка гриль) картопля та салат. А опівночі смакуємо гарячий шоколад з панетоном. На Великдень обов’язковим є риба. Тушкована або смажена, це вже за бажанням. На День Незалежності також готуємо pollo a la brasa.
Рollo a la brasa – перуанська курка гриль, традиційна для святкових столів.
– Повернемося до прекрасного міста Ліма. Раулю, ви живете та працюєте в столиці. Розкажіть про їжу, як починається сніданок, де проходять бізнес-ланчі (обіди) як перуанці вечеряють після роботи?
– Рауль Більшість людей снідає на вулиці, тобто споживає вуличну їжу. Люди які снідають вдома то зазвичай п’ють вівсянку.
– Іванна: додам від себе. Вівсянку тут справді п’ють. Її готують рідкою з цукром і в жодному разі не додають масла.
Емольєнте – перуанцям замінює, звичну нам ранкову каву.
Продовжує Рауль: або п’ють молоко з булочками. Хто ж снідає дорогою на роботу то зазвичай п’ють emoliente (емольєнте), avena con quinua (авена кон кінуа) або сендвічі з різною начинкою запиваючи соком. Щодо обіду. Деякі люди обідають в ресторані. Але більшість людей у невеликих закладах де готують не для клієнта, а клієнт може обрати з меню яке вже приготовлене на даний день. Зазвичай в ціну входить перша, друга страва та напій. Також люди використовують вуличну їжу. Влітку часто люблять обідати севіче. А вечеряють зазвичай вдома.
Серце відпочинку вечірньої Ліми – це парки, площі, танці та вулична їжа.
Вечірня Ліма.
Контрастність Ліми -хмарочоси та колоніальні історичні будівлі. Вечірня Ліма – живе своїм особливим життям.
– Як в Перу, зокрема в Лімі, люди проводять своє дозвілля, та як відпочивають? Де традиційно збираються, яким закладам віддають перевагу?
– Рауль: Ліма має більше ніж 50 районів. І вони різні між собою. Тому і люди проводять дозвілля теж по різному. Наприклад, декотрі райони де зазвичай зупиняються туристи люди люблять ходити по ресторанах. Де смакують вишукану перуанську їжу. А в інших районах люди зазвичай відпочивають у торгових центрах де споживають їжу швидкого приготування. І в парках з музикою, танцями та вуличною їжею. На вулиці зазвичай не має повноцінних страв. Це перекуси такі як попкорн, yuca frita (смажена юка), anticucho (антікучо це смажене теляче серце зі спеціями), salchipapa (сальчіпапа це смажена картопля з сосикою та майонезом). Та десерти (чурро), picarones (пікаронес). А взимку теплі десерти mazamorra morada (масамора морада) calabaza (калабаса) та arroz con leche (арос кон лече це рисовий пудинг).
Salchipapa (сальчіпапа) – смажена картопля з сосикою та майонезом.
Аnticucho (антікучо) – смажене теляче серце зі спеціями.
Уuca frita – смажена Юка.
Вуличні десерти: та arroz con leche – рисовий пудинг.
Picarones (пікаронес) – про які, ми згадували в попередньому матеріалі.
МІФИ ПРО КОКУ:
«Листя коки це не наркотик, це лише один з складників. Саме листя жують переважно люди які працюють на полях для тонусу, розслаблення або люди які піднімаються в гори від нудоти. Наприклад Лімі листя коки можна придбати на ринку але тут його ніхто не жує.» – говорить подружжя Каррера.
Мандри Кухнями – розвінчали міф, щодо жування коки. Це не наркотик!
– Рауль в Лімі багато різноманітної вуличної їжі, як самі перуанці до неї ставляться полюбляють? І які саме страви найсмачніші?
– Вулична їжа відіграє велику роль в житті перуанців. Перуанці її дуже люблять. Вона доступна за ціною та смачна. Перуанці вживають її як під час роботи на сніданок, обід чи вечерю, так і коли відпочивають. Вулична їжа дуже популярна в Лімі. Смачно все. А серед найбільш поширених це севіче, leche de tigre (лече де тігре), chicharron (чічарон- смажена свинина), causa rellena (кауса реєна), papa rellena (папа реєна) та інші.
Севіче – традиційна перуанська страва, її готують вдома, на вулиці, та ресторанах.
Leche de tigre (лече де тігре)
chicharron (чічарон- смажена свинина)
causa rellena (кауса реєна)
Чому дивуватись, українські деруни – для перуанця святе!
Все таки батьківщина картоплі!
– Рауле, Іванна знайомила вас з українською кухнею? Борщем, варениками? Салом? Що, вам найбільше сподобалось з української кухні?
– Так, завдяки моїй дружині я мав змогу трохи ознайомитися із українською кухнею. Вареники, борщ, бульйон, пельмені, деруни. Всі страви були для мене нові, сподобалися усі, та найбільше деруни. Смачно. Також український шоколад дуже смачний. А от сала ще не пробував.
– Іванна хто у вас вдома готує? Ви чи Рауль? Яке ваше сімейне україно-перуанське меню? Розкажіть, про вашу улюблену страву та поділіться рецептом, щось з перуанського, читачам буде цікаво.
– Готую зазвичай я, інколи разом, інколи Рауль. Рауль готує смачно і знає про кухню все, саме він навчив мене готувати перуанські страви. 98% нашого меню складає перуанська їжа. Тому що для приготування української не завжди всі інгредієнти є. Наприклад, немає сметани. Та й смак страв виходить трохи інший тому що смак м’яса відрізняється від українського. Тому борщ, вареники, деруни виходять не зовсім такі як в Україні. Улюблених страв декілька. Перше місце – ceviche (севіче це сира риба зі спеціями). Це справді дуже смачно. Також papa a la huancaina (папа а ля ванкаїна картопля із гострим соусом) guiso de pollo (гісо де пойо це курка тушкована із овочами та картоплею).
Більшість перуанських страв на жаль неможливо приготувати в Україні через відсутність потрібних інгредієнтів.
Але я поділюся з Вами та читачами рецептом Lomo saltado (ломо сальтадо). Ви вже згадували пане Олександре про неї у Ваших попередніх статтях. Це страва яку ви знайдете в ресторанах і яку часто готують вдома. Перекладається ломо сальтадо як стрибуча вирізка. Тому що коли готують страву її підкидують в сковорідці, від того і стрибуча вирізка.
Lomo saltado
На 2 порції
Інгредієнти:
250-300 гр яловичої вирізки (за бажанням можна замінити курячим філе)
2 середніх цибулі
2 середніх помідори (цибулі й помідорів може бути більше або менше, як вам до смаку)
Петрушка
Сіль
Перець
Соєвий соус
(Можна додати червоного вина або піско)
Рис
Картопля
Приготування:
Налізаємо вирізку середніми скибками, не грубими щоб м’ясо добре просмажилося. Смажимо на сковорідці на олії майже до готовності. Потім додаємо цибулю. Нарізуємо цибулю розміром як скибки помідора. Додаємо до м’яса. Доки все це смажиться нарізуємо помідори скибками. Коли цибуля трохи підсмажилася всипаємо помідори. Додаємо сіль, перець за смаком, соєвий соус також за смаком. Смажимо щоб помідори розм’якли. В кінці додаємо петрушки. Окремо відварюємо рис та окремо смажимо картоплю. Все, страва готова. Подається на стіл вирізка разом із рисом та картоплею. Смачного! Надіюсь вам прийде до смаку перуанська страва.
Ломо Сальтадо – виглядає дуже апетитно!
Дякуємо тобі Іванна за смачний рецепт, звичайно спробуємо приготувати. Так, що нотуємо собі в записники фірмова автентична перуанська страва ексклюзивно для читачів «Мандри Кухнями» – Ломо Сальтадо від Івани Карерри.
Перуанці обожнюють свою кухню.
– Рауль, а самі перуанці, що полюбляють, окрім своєї різноманітної кухні? Яка популярна кухня світу серед перуанців, та яка вам до вподоби.
– Перуанці дуже люблять власну кухню. Тому знайти ресторани різних кухонь неможливо. Лише перуанська кухня. Або мікс перуансько-китайською кухні яка має назву chifa (чіфа). Таких закладів можна знайти достатньо у Лімі. Щодо мене то мені до вподоби перуанська кухня та chifa. Ну і тепер українська.
– Раулю розкажіть, нам про перуанську кухню – які страви, ви полюбляєте? Кухня Перу поділена на три частини – Костенья, Андіна та Де Ла Сельва? Яка вам більше до вподоби? Можете виділити декілька смачних страв?
– Мені більше до вподоби кухня Андіна. Я полюбляю куй (морську свинку), chicharon (чічарон) tamales (тамалес) та humitas (умітас).
Тамалес – одна з улюблених страв Рауля.
Умітас – десерт, солодка кукурудзяна крупа.
Примітка від Іванни:
– Чічарон це свинина. Тамалес це кукурудзяна каша зі свининою яку загортають у листя кукурудзи чи банана. Щось на зразок українських голубців. Умітас, має вигляд такий же основа кукурудзяна крупа лише має солодкий смак.
Українці мене не зрозуміли, як би я не запитав про картоплю…
Ех справжнє розмаїття – сортів картоплі.
– Рауль: Дуже важливе питання для читачів з України? Перу батьківщина картоплі – це правда, що в Перу в районі 3000-4000 видів картоплі? Розкажіть про особливі та смачні сорти?
– Так, Перу батьківщина картоплі справді є дуже багато сортів. Мають різний смак, різну форму. Але найбільш вживані це – які можна знайти на ринку це papa blanka (папа бланка), papa amarilla (папа амарія) papa huayro (уайро), papa canchay (папа канчай), papa tomasa (папа томаса) та ін.
Іванна намагалась мені розповісти та пояснити, що деякі сорти додають до окремих страв, ну зрозумійте – незліченна к-ть видів!!! Усе не запам’ятаєш. Знаю – тепер одне, білоруси не флагмани цього продукту. Так, що більше не “стереотипим” про картоплю та білорусів.
– до Рауля та Іванни спільне питання. Розкажіть про місцеві продукти? Про м’ясні та овочеві ринки? Що з овочів та фруктів – вам особливо подобається? Перу багатий найрізноманітнішими овочами та фруктами.
– На ринках можна знайти дуже багато видів овочів та фруктів. Думаю перераховувати не варто. Що мені до смаку то це помідори, а з фруктів манго та sandia (сандія це кавун). На м’ясних ринках ви знайдете курятину, свинину, яловичину. Ну і на рибних ринках ви знайдете багато видів риб. Риби багато і краби і кальмар і креветки і ще всяких різних морських жителів. Улюблена риба jurel (хурель – скумбрія), bonito (боніто), perico (періко).
Схоже – тепер ми знаємо, де “сучасний Едем” – в Перу.
На ринках неймовірна кількість всього.
Питання схоже, як з картоплею, фруктів та овочів, різновидів на ринках незліченна кількість. Іванна пояснила, що томатів, n-кількість видів і досить не звичних, тому усе не охопиш відразу.
Перу схоже на землю “Поціловану Богом”.
Архівні фото Рауля.
Архівні фото Рауля. Океан.
– Рауль Перу, мабуть, дуже контрастне? Океан, пляж, гори, ліси, тропіки. В горах – зимно, у тропіках Амазонії– тепло? Скажіть вам де найкомфортніше? Та розкажіть трішки, про ті місця – які є на вашу думку є дуже гарними в Перу?
– Так, маєте рацію, Перу дуже різне. Пустелі, джунглі, гори. В декотрих частинах Перу цілий рік літо та сонце, в інших рясні дощі, снігопади. Також різні пори року в Перу. Коли в Лімі літо в центральній частині Перу зима. Де найкомфортніше? Мені поблизу океану. Але це я думаю справа смаку. Гарні місця? Столиця Ліма, Куско та Мачу-Пікчу, пустеля Наска, амазонія, Кахамарка.
Тихий Океан – та Ліма столиця Перу.
Місто Куско – ще один історичний центр південної Америки.
Легендарне місто цивілізації Інків – Мачу-Пікчу.
Пустеля Наска – та її тисячолітні малюнки з висоти пташиного польоту.
Амазонія.
Гірській пейзажі.
Тропічна сельва.
В Перу мало вживають – алкоголь
– Рауль: А що, популярне в Перу з випивки? Безалкогольне та Алкогольне?
– Рауль: Якщо з алкогольних напоїв то пиво. Піско (місцева горілка) вживають переважно у провінціях на свята. У Лімі надають перевагу безалкогольним напоям, навіть на свята. Це chicha morada (чіча морада), inca kola, coca cola (газовані напої).
Чіча морада
Іванна додає: Так мені це теж сподобалося навіть на свята чи дні народження ніхто не вживає алкоголь. Лише пиво на вихідних зазвичай чоловіки після гри в футбол.
– Рауль: І на останок, прорекламуйте свою країну, щоб наші читачі неодмінно хотіли хоч раз побувати?
– Ласкаво просимо в Перу! Тут ви можете знайти все чого душа забажає. Культура інків, природа та краєвиди, що захоплюють, засмага на пляжі, похід в гори, подорож джунглями, великий асортимент смачної їжі, музику, розваги, міста з яскравими будівлями. В Перу вам точно не буде скучно. Тут ви весело проведете час.
– Рауль та Іванна дякую Вам за чудове інтерв’ю, бажаю вам гармонії, кохання, миру, добробуту та благополуччя. Смачних вам перуанських романтичних вечер ну і звичайно в майбутньому україно-перуанських діток.
– Дякуємо за побажання. Нам було приємно з Вами спілкуватися. Бажаємо і Вам успіху, цікавих статтей та подорожей по всьому світу аби скуштувати усі ці рецепти які ви так смачно описуєту.
P.S.
Дякую Перу та подружжю Каррера! Я багато зрозумів, в незвичний спосіб, та Рауль точно зрозуміє та оцінить коли, ти Іванна перекладеш це. Рауль, за любов до футболу, та тягу до пізнання культури Перу, назвав мене справжнім перуанцем.
«Мандри Кухні» це такий проект, де я намагаюсь розповісти не тільки про їжу, а й зрозуміти незнайому мені культуру та її націю. Це буде цікаво, а в чомусь повчально і для нас. Я вам розповім про Перу та футбол. Як у кожній латиноамериканській країні футбол – майже релігія для усієї нації. Рауль говорить, що дуже вболіває та сам полюбляє грати футбол.
«Це правда в Перу футбол це свято. Перуанці вболівають за футбол та люблять грати. В Лімі в кожному районі, можна сказати в кожному дворі є футбольне поле, де грають в футбол діти і дорослі зранку до вечора. А коли відбулася остання гра після якої Перу таки гратиме у чемпіонаті світу, тут було справжнє свято,люди святкували, всі говорили лише про футбол і президент навіть наступного дня дав державний вихідний.»
Його слова підтримує і дружина Іванна. Їй імпонує, їхній фанатизм до цього виду спорту. Хоча як і кожна жінка, вона не у захваті від цієї гри. Просто у них все по-іншому. Зараз зрозумієте. Уявляєте – президент робить вихідний та святковий день в честь виходу національної збірної на Чемпіонат Світу! Але поряд з тим – я зрозумів, що все проходить цивілізовано, так на стадіоні – справжнє свято, карнавал. Неймовірні фанатські перформанси, безперервні співи вболівальників, пристрасне виконання гімну, та як уже було зазначено, що навіть під час матчів рідкість вживання в Перу пива, не говорячи про щось міцніше. Рауль вболівальник Університаріо де Депортес – столичної команди, яка виступає на вражаючій арені збудованій у 2000 році – Монументаль. Це спортивний комплекс, який на хвилинку, входить в 20 найбільших стадіонів світу, вміщує – 80 тисяч глядачів. Порівняйте відвідуваність наших стадіонів? Що вразило, що Перу – таки виходить на чемпіонати світу та гідно виступає на Копа Амеріка (минулі півфіналісти) поряд просто з Китами світового футболу Бразилією, Аргентиною, Чилі, Уругваєм, Колумбією, а ще з такими ж не поступливими Еквадором та Парагваєм. Доки ми вирішуємо, чи поїдемо на Чемпіонат Світу до сусідньої країни, шукаємо фактори та причини, які не дали нам вийти на чемпіонат світу.
Стадіон Монументаль – 80 тисяч вболівальників, на якому грає Університаріо де Депортес. Яка відвідуваність!
Ви подивіться – яка панує карнавальна атмосфера на стадіоні, вболівальникі Університаріо де Депортес! Ось це – я розумію, підтримка!
Перуанці – без футбольних зірок, попри всі невтішні прогнози виходять на чемпіонат світу. Це мабуть – ментальність цієї нації, радіти життю, футболу, багато працювати над зростанням. В тяжких географічних умовах для праці океан, пустеля, гори, джунглі амазонії – добиватись результату, не зважаючи на всі незгоди, а потім вміти культурно відпочивати… Танцювати вечерні латиноамериканські танці, пристрасно кохати один одного, та насолоджуватись вечорами, океаном, неймовірною смачною перуанською їжею, такою ж неймовірною та різною, яскравою, як сама країна Перу…
Що тут додати. Красива країна, в яку можна закохатись з першого погляду – як в латиноамериканську дівчину. І яку не хочеться покидати, не дарма, в попередніх матеріалах зазначалось, Мандри Кухнями не обмежиться однією публікацією про цю країну та її кухню. Ми, ще обов’язково приготуємо перуанські страви. Та ще, згадаємо про Перу. До нових цікавих публікацій! А подружжю Каррера – Раулю та Іванні та й усьому Перу ми -говоримо дякую! Та:
Автор матеріалу: Олександр Ковальчук.
Передрук заборонено.
