Локшина швидкого приготування ‒ один з найпопулярніших продуктів у світі. Така вермішель проходить спеціальну обробку, наприклад обсмажування в олії, й потім може довго зберігатися і є придатною для швидкого приготування.
Першою вермішеллю швидкого приготування була китайська локшина, що з’явилась у XVI столітті. Вважають, що саме тоді кухар з містечка Янчжоу спробував подавати гостям дуже обсмажену вермішель, заливши її бульйоном. Батьком сучасної локшини швидкого приготування вважають японця Андо Момофуку, що організував масове виробництво локшини зі смаком курки ще у 1958 році. У 1971 році його компанія представила локшину швидкого приготування у пластмасовій чашці, яку можна було зготувати просто заливши окропом. Згодом до посудини почали додавати пакетик із сушеними овочами, що перетворило локшину на суп.
Показники споживання вермішелі швидкого приготування можуть слугувати економічним індикатором. Наприклад, у Таїланді з 2005 року публікується рейтинг споживання цього продукту. В період відновлення економіки після Східноазійської економічної кризи індекс був незмінний, що вказує на те, що люди не могли собі дозволити дорожчих продуктів.
Цікаво, що спочатку локшина швидкого приготування вважалася вишуканим та ексклюзивним продуктом, у 6 разів дорожчим за традиційні сорти макаронів. Попри те, що зараз цей продукт вважається одним з найдешевших, при перерахунку вартості на кілограм продукту навіть найдешевша локшина швидкого приготування обходиться дорожче за традиційні макарони.
В Україні значну частину ринку локшини швидкого приготування займає товарний знак «Мівіна». Він належить харківській корпорації «Техноком», яку в лютому 2010 викупила корпорація Nestle. На українському ринку вермішель з’явилася у 1995 році під назвою «Мівіна», з того часу локшину швидкого приготування не залежно від фірми-виробника часто називають «мівіною». У 2004 році показник споживання локшини марки «Мівіна» досяг 97% серед споживачів цієї категорії продуктів.
Вермішель швидко готується, бо вона вже є напівприготованим продуктом: попередньо її пропарюють та підсмажують в олії при температурі 160 градусів. Одним з обов’язкових складників «мівіни» є глутамат натрію ‒ харчова добавка, що посилює смакові відчуття завдяки стимулюванню чутливості рецепторів язика.
