Цукор

Цукром називають солодкий продукт харчування, також ця назва використовується як загальна для простих вуглеводів (моносахаридів та дисахаридів). У повсякденній мові слово «цукор» позначає цукрозу, що виготовляється з цукрового буряка та цукрової тростини. Цукровий буряк містить 16-20% цукрози, тростина ‒ 14-26%.

1694_8572_szo-take-cukor

У харчуванні цукор використовується як:

  • цукор-пісок;
  • цукрова пудра;
  • кусковий цукор, рафінад;
  • цукрова вата;
  • коричневий цукор;
  • цукрові кульки-перлини (великозернистий цукор з кристалами у 3 міліметра);
  • цукерки (кристали розміром у 2-3 сантиметри, з неправильною формою та різними відтінками коричневого, їх продають у магазинах-музеях).

Цінні харчові, смакові та фізичні властивості роблять цукор продуктом першої необхідності.

Батьківщиною цукру вважається Індія. В Європі його використовували ще римляни. Перша згадка про цукор на території сучасної України датується 1273 роком, його ввезли тоді вперше «із заморськими товарами». Значний внесок у цукрову промисловість України зробила династія Терещенків. З 1925 до 1990 року споживання цукру в Україна збільшилось у 200 разів.

Добова потреба у цукрі становить не більше, як 30-50 грамів, проте люди часто перевищують цю норму. За світовою статистикою, одна людина протягом року споживає 40-50 кілограмів цукру, або 100-150 грамів на добу, це у 3-4 рази перевищує потреби організму. Як наслідок – збільшується рівень цукру в крові, підвищується холестерин, виникає загроза ожиріння.

10_faktov2

Коричневий цукор ‒ це нерафінований тростинний цукор, що покритий тростинною мелясою. Його виготовляють, виварюючи цукровий сироп за спеціальною технологією. Є багато видів коричневого цукру, які відрізняються кількістю патоки. Такий цукор має сильніший аромат і відрізняється смаковими якостями. Коричневий цукор вважають екологічно чистим та делікатесним продуктом, проте дієтологи зазначають, що він може містити домішки і має підвищену калорійність.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Цукор-рафінад винайшов у 1843 році швейцарець Яків Крістоф Радий, що керував цукровим заводом у чеському місті Дачіце, де нині встановлено пам’ятник цукрові-рафінаду ‒ білий куб. За стандартами, кубик рафінаду повинен повністю розчинятися у воді з температурою 60 градусів за 11-24 секунди без перемішування.

Щоб запобігти ожирінню та іншим негативним наслідкам, до яких призводить вживання цукру, використовують замінники цукру або підсолоджувачі. Вони бувають натуральними, синтетичними та штучними. Замінники цукру не перевантажують підшлункову залозу, не підвищують рівня глюкози в крові й засвоюються повільніше, аніж звичайний цукор.

Цікаво? Сподобалось? Поділись з друзямиPin on Pinterest0Share on VKTweet about this on TwitterShare on Reddit0Share on Google+0Share on Facebook0Print this pageEmail this to someone