Тімоті Василко готує для канадського прем′єра українські страви
Тімоті Василко ‒ шеф-кухар прем’єр-міністра Канади Стівена Харпера та член гастрономічного клубу Chefs des Chefs, що об’єднує шеф-кухарів глав провідних світових держав. Бабуся Тімоті ‒ корінна киянка, і хоч хлопчик народився в Канаді, вона встигла передати йому любов до української кухні. Виданню «Forbes» Василко розповів, які українські страви готує для канадського прем’єра.
(Тімоті Василко на з′їзді клубу Chefs des Chefs)
«Мої дід і бабуся перебралися до Канади наприкінці 1930-х. У сім’ях канадських українців дуже шанують традиції, в тому числі гастрономічні. Мої улюблені страви, звичайно, українські. Це ‒ борщ, вареники і голубці.
Бабуся так і не навчилася добре говорити по-англійськи. Вона дуже смачно готувала, а я любив крутитися поруч і дивитися, ну і намагався їй допомагати. Пам’ятаю, вона розкачувала тісто для вареників, начиняла, а я допомагав зліплювати краї. Спочатку мені доводилося вставати навшпиньки, щоб дотягнутися до столу.
Я працював у безлічі невеликих ресторанів, в закусочних, готелях. У 2004-2005 роках готував для контингенту миротворців в Кабулі. Не найспокійніший час і місце, але хтось же повинен робити цю роботу. Все було влаштовано по-армійському: дуже організовано, суворо регламентовано, була постійна дисципліна. Але в роботі шеф-кухаря ці якості в будь-якому випадку необхідні, так що я ніяких особливих незручностей не відчував.
Я вже 25 років працюю кухарем. Як я став шеф-кухарем прем’єр-міністра? До успіху не можна піднятися на ліфті, весь час доводиться дертися по сходах. До моменту, коли з’явилася можливість зайняти пост особистого шеф-кухаря прем’єр-міністра, я був уже досить відомий в Канаді.
У Канаді набирає силу рух locavores, це ‒ гастрономічна культура тих, хто вважає, що їсти потрібно продукти, вироблені в своїй місцевості. Мені подобаються їхні ідеї. По-перше, це правильно з точки зору екології ‒ подумайте, як забруднюють атмосферу літаки і вантажівки, які доставляють продукти за сотні і тисячі кілометрів. А по-друге, місцеві продукти завжди більш свіжі, ніж ті, які вам доставили з Франції чи Австралії. Інша справа, що з кліматом іноді нічого не поробиш: не ростуть в Канаді лимони і лайми.
Канада ‒ зовсім молода за історичними мірками країна, у неї немає особливо глибоких кулінарних традицій. На кухнях великих ресторанів у нас працюють кілька кухарів. Один може виявитися китайцем, другий ‒ японцем, третій ‒ росіянином, а четвертий ‒ українцем. Канадську кухню можна порівняти з покривалом зі шматочків тканини.
Мене часто запитують, чи готую я українські страви прем’єр-міністру. Звичайно, готую. Тільки не впевнений, що їх можна назвати цілком українськими. Зрозуміло, я готую борщ. Але він виходить жовтим, бо й сам буряк в Канаді жовтий. Вважати цей жовтий борщ українською стравою чи канадською? Або голубці ‒ традиційно їх готують з капусти, звичайного рису і яловичого фаршу. Але можна взяти інший сорт рису, а м’ясо замінити креветкою або лобстером. Це ж теж будуть голубці, причому дуже смачні.
Найважче для мене як для кухаря ‒ нагодувати своїх дітей, сина і дочку. Приготувати щось таке, щоб вони не крутилися і не намагалися втекти з-за столу, а сиділи і їли разом з усією родиною. Ось це, я вам скажу, виклик серйозніший, ніж будь-який прийом на честь короля або президента!
Кілька років тому я побував у Києві і був просто вражений. Він фантастичний, просто приголомшливий! Він перевершив всі мої очікування. Дуже красиве і на дивно стильне місто. Дуже теплі, гостинні люди. Але було й розчарування: у Києві не так просто знайти справжню, традиційну українську кухню. Сподіваюся, в українських сім’ях гастрономічні традиції зберігаються, як і раніше, але от у київських ресторанах, як мені здалося, ці традиції гинуть. Дуже шкода.
Коли канадський прем’єр йде у відставку, шеф-кухар йде разом з ним. Чи турбуюся я про майбутнє? Моя дружина успішно займається бізнесом, тож можна подумати про відкриття свого ресторану. Тільки обов’язково в Канаді, виїжджати я нікуди не планую. Чи буде це український ресторан? Чисто український навряд чи, але українські страви там будуть обов’язково. А для початку відправлю дружині своє резюме ‒ нехай розгляне»
